Розрахунок при звільненні працівника 2019

Розрахунок при звільненні працівника 2019

У редакційній пошті додалося листів із запитаннями про те, як правильно здійснити остаточний розрахунок з працівником, який звільняється. Нижченаведена ситуація стала основою консультації, яка для зручності сприйняття побудована у формі відповідей на запитання читачів.

У минулому і в поточному році підприємство не проводило індексацію заробітної плати працівників. Один з працівників звільняється, з ним необхідно провести остаточний розрахунок, тобто виплатити всі належні йому суми, включаючи компенсацію за невикористану відпустку і суми індексації доходів, а також здійснити перерахунок податку з доходів фізичних осіб.

Несвоєчасно здійснив розрахунок при звільненні працівника – сплати ПДФО та військовий збір

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) при звільненні працівника виплата усіх належних йому сум здійснюється підприємством, установою, організацію в день його звільнення або не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум за відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, відповідно до статті 117 КЗпП.

Розрахунок працівника при його звільненні

За статтею 22 Закону України «Про оплату працi» (далi — Закон) суб’єкти органiзацiї оплати працi не мають права в односторонньому порядку ухвалювати рiшення з питань оплати працi, що погiршують умови, встановленi законодавством, угодами i колективними договорами.

Вiдповiдно до ст. 117 КЗпП в разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi ст. 116 КЗпП, за вiдсутностi спору про їхнiй розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Невчасний розрахунок працівника при звільненні: відображаємо у звітності з ЄСВ

Щодо ЄСВ і сум доходів, що виплачуються колишньому працівникові після звільнення, відповідно до роз’яснення ПФУ, наведеного у листі від 03.03.2011 р. №4149/05-10 та у листі від 07.09.2011 р. №18794/03-30, основним критерієм відображення сум доходів звільненого працівника у звіті з ЄСВ є те, нараховано такий дохід (зарплату) за відпрацьований час чи ні.

Відповідно до п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Розрахунок при звільненні за власним бажанням 2019

Крім компенсації за прострочення, роботодавцям загрожують і конкретні покарання. Так, співробітники ГИТ можуть залучити компанію і посадових осіб до адміністративної відповідальності за ч. 6-7 ст. 5.27 КоАП РФ. Максимальні штрафи для організацій в такому випадку — 100 000 рублів, а роботодавцям-ІП — 30 000 рублів. Посадових осіб за таке правопорушення в судовому порядку можуть дискваліфікувати на строк до 3 років.

Компенсація за невідгуляні відпустку може бути виплачена в повній мірі, але в той же час співробітник може взяти відпустку з наступним звільненням. В цьому випадку всі розрахункові процедури і перерахування грошових коштів, а також повернення трудової книжки роботодавець повинен здійснити до догляду працівника, який звільняється у відпустку.

Розрахункові при звільненні

У випадку якщо працівника звільняють з ініціативи роботодавця, до трудової книжки в обов’язковому порядку додається наказ про звільнення його з займаної посади. Якщо ж звільнення відбувається з будь-якої іншої причини, то копія наказу надається лише за бажанням працівника.

Але треба звернути увагу на визначений у статті 83 КЗпП та статті 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР порядок розрахунку відпустки при звільнені. Якщо працівник не відпрацював на підприємстві повний робочий рік, то компенсація за невикористану відпустку йому має бути виплачена пропорційно відпрацьованому часу.

Рубрика: Суспільство

У випадку невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому випадку повинен в день звільнення або в день пред’явлення вимоги про розрахунок виплатити неоспорювану суму. Решта суми виплачується після вирішення трудового спору на основі рішення органу, який вирішував цей спір. У поняття «розрахунок» входить виплата невиплаченої частини заробітної плати, виплата вихідної допомоги у випадках, передбачених законом або договором, а також інших сум, що належать йому від підприємства.

Розрахунок при звільненні працівника 2019

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі
дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох
разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти
календарних днів.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з
вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата
виплачується напередодні.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки
виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому
від підприємства, установи, організації, провадиться в день
звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то
зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня
після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник
або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника
перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при
звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку
повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану
ним суму.

Компенсація за невикористану відпустку

Згідно пп. 14.1.48 ПKУ компенсаційні виплати, здійснювані у зв’язкy з відносинами трудового найму (у нашому випадку — компенсація за невикористану відпустку ), вважаються заробітною платою. Відповідно дo пп. 164.2.1 ПKУ вони включаються до складу загальнoго місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто підлягають оподаткуванню ПДФО. Крім того, оскільки компенсаційні виплати входять до складу зарплати, сумa компенсації за невикористану відпустку оподатковується ЄСВ (cт. 7 Закону прo ЄСВ).

Суми грошових компенсацій в разі невикористання щорічних відпусток (як основної, так і додаткової) є платою за невідпрацьований час. Тому якщо звільненому раніше працівникові виплачується така компенсація, її сума не включається в базу нарахування ЄСВ. Дивіться з цього приводу лист ПФУ № 4149/05-10 від 03.03.2011р та Лист ПФУ № 20685/03-30 вiд 06.02.2013.

Коли роботодавець не несе відповідальності за невчасний розрахунок при звільненні працівника

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП).

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності (ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР).